Олена Турянська

26 Жовтня 2010, 11:19


Вік: 44 роки
Освіта: Академія прикладного і декоративного мистецтва, відділ інтер’єру і обладнанн
Захоплення: самоосвіта і подорожі
Улюблені ресторани, кав’ярні: “Світ кави”, “ЦК Локаль”,  ресторани при готелях “Євроготель”, “Опера”, кав’ярня при “Жоржі”
Улюблені львівські клуби: не відвідую
Улюблена кухня: італійська, грецька, українська
Улюблений напій: кава, трав’яні чаї, коньяк, кальвадос, вино

Як з’явилась ідея оформлення першого закладу?
Першим закладом був “Купол”, з яким я вже 15 років. Ідея з’явилась не в мене, а у власників, але мені вона неймовірно сподобалась. А ідея полягала у тому, аби зробити ілюзію помешкання, в якому прожило не одне покоління львівських міщан, кожне з яких залишило щось по собі. Це, свого роду, віддзеркалення історії міста, того району, в якому ми живемо. Відповідно, концепція кухні мала би відповідати інтер’ру. Кухня у “Куполі” - галицько-польська, трохи жидівська, бо є, наприклад, риба по-жидівськи. Така мішанина присутня в кожній галицькій родині. Концепція кухні така, що ти, буцім, приходиш в гості до когось і тебе пригощають.

Який проект улюблений серед Ваших?
Всі проекти є дуже різні, тому не можна сказати, що якийсь один є моїм улюбленим, а, радше, таким, де мені дають найбільше самовиразитись. Це в “Куполі”, адже кожна п’ять років робимо там ремонт, хоча і у дуже вузькому коридорі, бо якщо хтось, скажімо, має своє улюблене місце, наприклад, любить сидіти під колажем, то забравши той колаж, людина може не знайти іншого, такого ж комфортного для її перебування місця. Мені дуже подобається епоха артдеко, по якій у Львові проїхались зі всіх сторін, тому залишилось мало що. Але те, що залишилось, є неймовірно цікавим, і воно, на жаль, просто щезає на очах. Мені дуже би хотілося зробити щось в цьому стилі. Так само хотілося би зробити щось в абсолютно ультрасучасному стилі, хоча ці моменти я маю можливість реалізовувати в приватному житлі, хоча хотілося би робити і якісь суспільні заклади. Але тут  багато залежить від інвестора, в нього є свої  візії та пріоритети.

Що є предметом особливої гордості у Вашій діяльності?
Це, напевно, буде зі сфери непредметної. У моєму житті є два роди діяльності, які допомагають один одному: це творчість художника і творчість дизайнера інтер’ру. Якщо говорити про дизайн, то це те, що я з часом навчилася в тому моменті, коли я роблю приватне житло, не стільки вип’ячувати своє “я”, що я можу, що я хочу і як я це бачу. А слухати замовника і знаходити компроміс в цих питаннях в тому, щоб робити те, в чому люди себе добре і комфортно почувають, але максимально гармонійно з моєї точки зору. Це моє найбільше досягнення на даний історичний момент.

Чого, на Вашу думку, бракує Львову, щоб стати ресторанною столицею України?
Культури. Починаючи від загальної. Буде більше культури, починаючи від побутового рівня, тоді прийде все решта. Абсолютно логічно і автоматично. Останніми роками відбувається люмпенізація міста, люди, які зараховують себе до інтелектуальної еліти міста, настільки відокремилися і дистанціонувалися. Я розумію, що це є стан внутрішньої інтеграції, що потрібно дистанціонуватися і закритися в своєму полі, для того щоб зберегти власну ідентичність. Але не до такого степеню. Це вже починаються якісь пафосно-елітарні маразми, які нікуди не ведуть. Тобто бракує культури на повсякденному рівні. Коли люди будуть ввічливіші, толерантніші до себе, до інших, до пам’яток культури, до простору, в який потрапляють – тоді буде все.

Заклади

Нам сподобалась Kava

Особистості

Світлана Роман

Проекти: "Цукерня"

Анонси

Новини партнерів

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов