Вардкес Арзуманян

4 Квітня 2012, 16:37

Вік: 49 років
Освіта: Інститут Народного Господарства (Ростов-на-Дону)
Захоплення: колекціонування чоток, ресторанних меню
Проблеми ресторатора у Львові: «галицька» конкуренція, брак кваліфікованого персоналу
Улюблені ресторани (крім своїх): немає
Улюблені львівські клуби: немає
Улюблена кухня: італійська, аргентинська
Улюблений напій: вино, лимонад

 Як з’явилася ідея створення першого ресторану?

Зізнаюсь чесно, спочатку просто з’явилась ідея відкрити щось незвичайне. Вже навіть був готовий проект такого незвичайно закладу – проект старенького трамваю, котрий я хотів від реставрувати і відкрити в ньому кнайпу. З цією ідеєю я звернувся до головного художника міста, це був 1995 рік – тоді була така процедура, і от, відчекавши в приймальні півтори години, я почув, що часи танків і трамваїв на п’єдесталах минули і що такий проект мені ніколи не затвердять. Цей старенький трамвай був мною продуманий до деталей, та коли в мене зрештою «відбили» бажання бути таким креативним, з’явилась ідея з кавказькою кухнею. Спочатку це був павільйон, котрий з часом переріс в ресторан «Тарон», яким ми його сьогодні знаємо.

Звідки взялися гроші на його відкриття?

Якщо сьогодні на відкриття ресторану потрібно в середньому витратити від  1 тис у.о. на метр квадратний, то у 1995 році це були зовсім інші цифри. Ринок був вільний, і щоб відкрити невеличкий заклад потрібні були насправді невеликі кошти. Конкуренції фактично не було. Банки дуже легко йшли на контакт і давали кредити.

Який проект улюблений (серед Ваших)?

Справа в тому, що ресторани живуть і постійно змінюються і як можна уявити, що я міг би проявити якусь «нелюбов» до одного з них. Проявити нелюбов до одного з них, це призупинити його життя. Напевно правильніше було б сказати «ресторан мрії» або щось таке – такого я ще не створив, а так всі мої ресторани – улюблені.

Що є предметом особливої гордості у Вашій ресторанній діяльності?

Це в першу чергу люди, котрі в нас працюють. Також предметом гордості є той досвід, котрий ми маємо з 1995 року – наша команда цим досвідом активно користується  і в цьому наша сила.

Чого, на Вашу думку, бракує Львову, щоб стати ресторанною столицею України?

Імідж міста формувався поколіннями. Сьогодні достовидностями міста стали і наші ресторани. Це величезне досягнення, бо в інших містах немає таких закладів. Скільки би не було критики, проте коли туристи їдуть до нас, аби відвідати наші заклади, місто повинне почати працювати над формуванням нових «продуктів», щоб цей потік постійно зростав. Наразі ще несформований «смак міста», іншими словами те, що запам’ятовує після відвідин турист. Довгі часи невмілих пошуків вигаданої галицької кухні призводили до того, що туристів пригощали звичайними варениками та борщем. Нещодавно в міському кафе «Кентавр» ми презентували саме страви львівської кухні. Я думаю, найближчим часом є всі передумови для того, щоб цей «смак міста» став більш яскраво вираженим та насиченим. Саме тоді наше місто зможе претендувати на ресторанну столицю. І в Україні немає іншого міста, яке би змогло завадити цьому.

Яка, на Вашу думку, кухня буде у Львові найпопулярнішою у найближчі кілька років?

Все залежатиме від достатку людей.

 

Як з’явилася ідея створення першого ресторану?
Зізнаюсь чесно, спочатку просто з’явилась ідея відкрити щось незвичайне. Вже навіть був готовий проект такого незвичайно закладу – проект старенького трамваю, котрий я хотів від реставрувати і відкрити в ньому кнайпу. З цією ідеєю я звернувся до головного художника міста, це був 1995 рік – тоді була така процедура, і от, відчекавши в приймальні півтори години, я почув, що часи танків і трамваїв на п’єдесталах минули і що такий проект мені ніколи не затвердять. Цей старенький трамвай був мною продуманий до деталей, та коли в мене зрештою «відбили» бажання бути таким креативним, з’явилась ідея з кавказькою кухнею. Спочатку це був павільйон, котрий з часом переріс в ресторан «Тарон», яким ми його сьогодні знаємо.
Звідки взялися гроші на його відкриття?
Якщо сьогодні на відкриття ресторану потрібно в середньому витратити від  1 тис у.о. на метр квадратний, то у 1995 році це були зовсім інші цифри. Ринок був вільний, і щоб відкрити невеличкий заклад потрібні були насправді невеликі кошти. Конкуренції фактично не було. Банки дуже легко йшли на контакт і давали кредити.
Який проект улюблений (серед Ваших)?
Справа в тому, що ресторани живуть і постійно змінюються і як можна уявити, що я міг би проявити якусь «нелюбов» до одного з них. Проявити нелюбов до одного з них, це призупинити його життя. Напевно правильніше було б сказати «ресторан мрії» або щось таке – такого я ще не створив, а так всі мої ресторани – улюблені.
Що є предметом особливої гордості у Вашій ресторанній діяльності?
Це в першу чергу люди, котрі в нас працюють. Також предметом гордості є той досвід, котрий ми маємо з 1995 року – наша команда цим досвідом активно користується  і в цьому наша сила.
Чого, на Вашу думку, бракує Львову, щоб стати ресторанною столицею України?
Імідж міста формувався поколіннями. Сьогодні достовидностями міста стали і наші ресторани. Це величезне досягнення, бо в інших містах немає таких закладів. Скільки би не було критики, проте коли туристи їдуть до нас, аби відвідати наші заклади, місто повинне почати працювати над формуванням нових «продуктів», щоб цей потік постійно зростав. Наразі ще несформований «смак міста», іншими словами те, що запам’ятовує після відвідин турист. Довгі часи невмілих пошуків вигаданої галицької кухні призводили до того, що туристів пригощали звичайними варениками та борщем. Нещодавно в міському кафе «Кентавр» ми презентували саме страви львівської кухні. Я думаю, найближчим часом є всі передумови для того, щоб цей «смак міста» став більш яскраво вираженим та насиченим. Саме тоді наше місто зможе претендувати на ресторанну столицю. І в Україні немає іншого міста, яке би змогло завадити цьому.
Яка, на Вашу думку, кухня буде у Львові найпопулярнішою у найближчі кілька років?
Все залежатиме від достатку людей.

 

 

Kava

Нам сподобалась Kava

Особистості

Леся Медведюк (Григорович)

Кухар проектів: ресторан «Горобина» (смт. Брюховичі), спорт-кафе «Корнер», ресторан «Кактус», ресторан «Fashion Club». Переможець конкурсу кухарів "Львівська пательня" - 2008.

Анонси

Новини партнерів

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов