Львівська гостинність – це не шильда на фасаді

10 Лютого 2012, 18:12

Що таке львівська гостинність Kava поцікавилася у львівського ресторатора, голови комісії з питань туризму при львівській торгово-промисловій палаті Вардкеса Арзуманяна.
Львівська гостинність – це не шильда на фасаді
Львівська гостинність – це не шильда на фасаді, а глибокі традиції, які корінням сягають в культури багатьох націй, родин, які проживають в цьому місті. Всі ці культури залишили свій слід як в їжі, так і в манері прийому гостей. Тепер ми пробуємо це успішно чи неуспішно продемонструвати нашим гостям. 
Оригінальність львівського ресторанного обличчя в тому, що ми нічого не робимо так, як усі. Ми не хочемо робити щось схоже на Одесу чи, не дай Боже, на Францію. Наше місто – одне, де офіціанти розуміють три мови – російську, українську і польську. І ми цим не задоволені, хочемо, щоб вони вивчили четверту – англійську.
Ми запрошуємо “відомих міжнародних експертів», які навчають наших офіціантів і при цьому ми знаємо, що в Німеччині і Франції офіціанти знають одну мову – свою рідну, і не намагаються вчити інші. Вони не приваблють ніяких експертів і не хочуть цих експертів. Пункт вивчення іноземних мов для них не є вирішальним.
Нещодавно зустрічався з одним “дуже знаменитим західним експертом» в області ресторанного бізнесу, який проїздом опинився у Львові і виявив бажання нас проконсультувати. Сам експерт – колишній ресторатор. На питання, де його ресторани, він відповів, що продав їх. Його загнало в глухий кут питання про те, чому він продав їх: бо був поганим ресторатором? Який він був ресторатор, такий і зараз експерт. Ось такі експерти приїжджають до нас, аби нас вчити гостинності і професйності.

Що таке львівська гостинність Kava поцікавилася у львівського ресторатора, голови комісії з питань туризму при львівській торгово-промисловій палаті Вардкеса Арзуманяна:

— Львівська гостинність – це не шильда на фасаді, а глибокі традиції, які корінням сягають в культури багатьох націй, родин, які проживають в цьому місті. Всі ці культури залишили свій слід як в їжі, так і в манері прийому гостей. Тепер ми пробуємо це успішно чи неуспішно продемонструвати нашим гостям. 

Оригінальність львівського ресторанного обличчя в тому, що ми нічого не робимо так, як усі. Ми не хочемо робити щось схоже на Одесу чи, не дай Боже, на Францію. Наше місто – єдине, де офіціанти розуміють три мови – російську, українську і польську. І ми цим не задоволені, хочемо, щоб вони вивчили четверту – англійську.

Ми запрошуємо “відомих міжнародних експертів», які навчають наших офіціантів і при цьому ми знаємо, що в Німеччині і Франції офіціанти знають одну мову – свою рідну, і не намагаються вчити інші. Вони не приваблють ніяких експертів і не хочуть цих експертів. Пункт вивчення іноземних мов для них не є вирішальним.

Нещодавно зустрічався з одним “дуже знаменитим західним експертом» в області ресторанного бізнесу, який проїздом опинився у Львові і виявив бажання нас проконсультувати. Сам експерт – колишній ресторатор. На питання, де його ресторани, він відповів, що продав їх. Його загнало в глухий кут питання про те, чому він продав їх: бо був поганим ресторатором? Який він був ресторатор, такий і зараз експерт. Ось такі експерти приїжджають до нас, аби нас вчити гостинності і професйності.

 

Kava

Коментарі (8)

    • Левандовка

      16 Лютого 2012, 10:46
      Відповісти

      Ну это спорное суждение, что хороший эксперт ресторанного бизнеса должен непременно сам быть отменным ресторатором. Виссарион Белинский писателем был никаким, а в историю русской литературы вошел, как авторитетнийший критик, слово которого ценила вся писательская элита России. А Бернард Шоу в подобном споре возразил как-то : получается, что если я сам не несу яиц, то уже не могу судить о качестве яичницы...

    • Маруся

      17 Лютого 2012, 13:16
      Відповісти

      Не згідна, що офіціанти в інших країнах не знають іноземних мов! Мінімально 2 мови (мову країни і іноземну, зазвичай, - англійську) знають в більшості пристойних закладах.

    • Вадо

      19 Лютого 2012, 10:34
      Відповісти

      . Можно есть яичницу и говорить о ее вкусе, а ресторанный эксперт может " повозмущаться" по поводу отсутствия страусинных яиц во львовских кондитерских. Считаю, паралели неуместны. Не думаю, что в Париже Вы легко найдете англоязычных официантов. И Франция не исключение. Не надо идеализировать Европу. Мы отличаемся тем, что очень хотим всё изменить к лучшему, а их это устраивает.

    • Іванка

      23 Лютого 2012, 15:11
      Відповісти

      Особисто була у 6 країнах Європи, де не те що у престижних ресторанах, а у пересічних кафе і пабах вільно володіють англійською. А меню двома мовами для поважаючої себе ресторації -це так само як чисті скатертини та фужери без залишків помади:-)))

    • Vasya

      16 Березня 2012, 12:39
      Відповісти

      переважно коли наші кудись їдуть, то з ними спільну мову знаходять - бо це їхні гроші. У Туреччині скоро російську введуть як другу державну

    • Ирина

      28 Березня 2012, 00:56
      Відповісти

      О! И это нам розсказывает человек который предлагает посетителям "разбежатся хорошенько, и головой об стену" если чтото не нравится, вот доказательство http://www.facebook.com/media/set/?set=oa.29488308918338&type=1

    • Мар'яна

      28 Березня 2012, 13:21
      Відповісти

      Якщо Вардкес Арзуманян порадив таке зробити, значить було за що ))))))))))

    • Ирина

      28 Березня 2012, 20:20
      Відповісти

      Марьяна, я так понимаю переписку вы не читали, или ваше делг коментировать так как удобно владельцу ресурса Кава, господину Арзуманяну?

Коментувати

Ім'я*
Коментар*
Код*
  

Думки експертів

Особистості

Леся та Андрій Іонови

Проекти: «Вероніка», «Амадеус», «Чорний кіт»

Анонси

Новини партнерів

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов