Сніг, мороз і псячий холод

3 Грудня 2014, 10:28

Зима. І перша асоціація з цим словом - холод. Короткі дні і довгі ночі. Чорно-біла картина засипаної снігом землі. Каток на дорозі, снігова баба у дворі і дитячі санки в коридорі. Але зима, особливо на Заході України і тут, у Львові, - це не тільки сніг, мороз, туман і псячий холод, це ще й пишні, а часом  розкішні і довготривалі яскраві народні святкування, дідух перед оперним, парад пампухів і звіздарів, гаряче вино і гості міста - тисячі тисяч туристів, і, звичайно, зимові канікули. І, куди ж без них?

Так, серйозні проблеми, особливо у наш важкий економічно і політично час, коли над нами всіма, над Україною, нависла тінь війни. Війна додала нових значень, смислів, знайомим вже віддавна словам. Немає вже переселенців, є в нас біженці, не хворі в лікарнях, а поранені, і не лікарня, а військово-польовий шпиталь, не відпуска, а ротація, і не війна у нас - АТО.    

Але війна війною, а життя триває. Мусить. Тим більше тут, у нас, на Галичині, далеко від війни, передової, обстрілів і градів, все котиться у звичному вже руслі підготовки до Різдва. Все як завжди? І так, і ні. Якщо традиційному зимовому кулінарно-святковому карнавалу ми завдячуємо тисячолітній, якщо не більше, народній традиції, то другий, зовсім новий, його можна назвати шкільний загул, буквально цьогорічний. Обоє спричинені економікою і кліматом, тобто суворою холодною зимою і слабкою господаркою. 

Основа економіки нашого краю - сільське господарство - мало чіткий сезонний характер. Весна, літо і осінь гарували, а потім зима. Зимою земля відпочивала, а народ гуляв від Романа до Йордану. Скромніше, ніж в наш час. Але було, святкували. Зараз це взагалі безперервна низка великих і малих релігійно-народних «празників», який так і називається - український Рамадан. І хоча ми вже давно не покладаємось на сільське господарство, бо живемо в індустріальному і навіть постіндустріальному суспільстві, яке не залежить від клімату, але традиція - це святе і альтернативи цьому немає, особливо з точки зору туристичного бізнесу.    

Другий «карнавал» - довготривалі шкільні і студентські канікули, що цього року розпочнуться п’ятого грудня і триватимуть майже два місяці, як «дар з небес», для ледарів і прогульників, але аж ніяк не їх батьків і вчителів. Куди ж подіти цих дітей? Не закрити ж їх просто вдома на ключ. Це стосується не тільки малечі. Мова і про учнів і про студентів. Це не літо, тому забудьте про табори. Забудьте про якусь там суспільно корисну працю - на дворі мороз ! Дорослим проблема роботу знайти. Екскурсії і ще якісь навчально-розважальні заходи це чудово, але не тиждень, два, місяць ! Дистанційно заочне навчання, чи ще якась химерна назва того, що називається «тільки би не йти на уроки», не врятують ситуацію. Якщо б можна було б обійтись без відвідування школи, уроків, класів, без університетських лабораторії і аудиторій, то давно обійшлися би і перейшли на цю віртуальну форму навчання. Більшість учнів - студентів просидить ці довготривалі «вихідні» перед телевізором, а точніше перед комп’ютером, зависнувши у соціальних мережах і іграх. Ті учні – студенти, які вчились, які вміють вчитись самостійно, це будуть роботи і далі, решта, величезна інертна частина учнівства і звичайно студентства, потребує когось хто б їх ганяв, давив на них, примушував відкривати книжку і щось робити. Хоча би імітувати процес навчання, склавши руки і втупившись в порожнечу. 

Причина такого досить довгого відлучення від школи у всіх сенсах цього слова, достатньо проста, навіть тривіальна  – економія газу, або його відсутність, який має піти на роботу котелень, тобто на обігрів шкільних і університетських, чи ще якихось там приміщень. Коледжів і розмаїтих студій, це також стосується. Якщо б у нас був інший клімат, наприклад м’яка, тепла зима, яка не вимагає центрального опалення приміщень, як у випадку Іспанії, чи Португалії, чи Куби, все було б не так. 

Тому, зовсім скоро ми всі, дорослі і діти, знову опинимось в полоні двох достатньо тривалих, більше місяця, досить затратних з точки зору економії, достатньо яскравих святкових марафонів з гірким присмаком військових дій і серозного збільшення цін на все, що можна і не можна. Але і не такі зими у нас були особливо на початку 1990 –х. Так ця зима унікальна за всі роки незалежності, бо ніхто не знає, що буде далі. І на фронті і в економіці. Але минулорічна зима з Майданом також не мала чіткої відповіді «що нам день прийдешній принесе?» і нічого, перезимували тоді і тепер перезимуємо.  І все буде добре. І буде в нас і Романа, і Миколая і Новий рік і ялинка і коляда і все як треба аж до Йордану.  І гостей зустрінемо і проведемо і самі не залишимось в нужді. Все буде добре.   

МАЙКЛ

Коментарі (0)

    Коментувати

    Ім'я*
    Коментар*
    Код*
      

    Думки експертів

    Особистості

    Юрко Назарук

    Проекти: “Криївка”, “Найдорожча ресторація Галичини” (“Масони”), “Мазох- caf?”, Перший український канапковий концепт “Вар’яти”, “Старенький трамвай”, “Львівська майстерня шоколаду”, Відкрита кав’ярня “Діана на Ринку”, “Дім легенд”, Галицька Жидівська кнайпа “Під Золотою Розою”, ресторація-музей “Гасова лямпа”, Фестиваль-ресторація “Лівий берег”.

    Новини партнерів

    МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов