"Львів на тарілці": фотозвіт з гала-вечері

21 Квітня 2012, 11:57

 

Довгі білосніжні скатертини, салфетки кольору бронзи, білі чохли на кріслах із зав’язаними ззаду бантами. На столах –  як і годиться – столові прибори. Вода і вино. Двоє чоловіків поправляють довгий червоний килим - так звану червону доріжку, по якій уже за мить крокуватимуть гості. Офіціантів, які то тут, то там - муштрують по декілька разів. Потрібно гарно вийти, чемно спілкуватись з гостями та вправно підносити страви. Ніби й все звично для їхньої роботи, але гостей буде більше, ніж зазвичай. Вони святкові – у білих сорочках та чорних фартухах. На подвір’ї палацу Потоцьких – ще один стіл. Великий і квадратний – на ньому багато келихів для шампанського. За декілька хвилин до 8-ої – офіційного початку святкової гала-вечері – офіціанти відкорковують шампанське і розливають його. Саме тут за келихом напою зможуть поспілкуватись та познайомитись між собою гості.
…Ще далеко перед 8-ою вечора, перед входом у Львівський палац мистецтв починають збиратися люди. Вони дуже відрізняються від звичних перехожих. Сорочки, галстуки, на дамах – вечірні сукні, екстравагантні зачіски. Дрес-код заходу – black tie. Дотрималися, правда, не всі але нікого через це не винали. Усі чекають, коли нарешті можна буде переступити вхід у дворик і пройтися по червоній доріжці. Хоч раз в житті, хоч по цій. Дехто ж, навпаки, шепочеться, що не любить пафосу і намагатиметься обійти червоний килим пошани. Людей збирається все більше і більше.
…Яскраве світло, лампи скеровані на гостей, які заходять у подвір’я палацу мистецтв. Чимось нагадує вручення Оскару. Тільки масштаб інший. І об’єднує гостей не кіно, а кухня. Дрес-коду дотримався кожен. Хіба журналісти вирізняються своїм зручним та звичним вбранням. На червоній доріжці – міні-зупинка: стенд, на фоні якого охочі фотографуються. “А що, тут можна сфотографуватись?”, - питає якийсь чоловік у темно-сірому костюмі і картатій сорочці. Його дама ніяковіє, мовляв: “Що не бачиш, що всі фотографуються, отже, можна”. Пара позує декілька хвилин, видається, ніби вони готувались завчасно: порухи рук та усмішки продумані наперед. Чимось нагадує обкладинки журналів з фото зірок шоу-бізнесу. В той же час гості попивають шампанське, спілкуються, можливо, обговорюють вигляд тих, з ким уже за декілька хвилин сидітимуть за столом. На подвір’ї з’являються нові люди. Це триває близько півгодини. Зрештою організатори запрошують гостей до столу.
Кожен метушливо шукає своє місце. У запрошенні має номер столу і свого місця. Звіряє їх з номером, який написаний на листку і стоїть поряд зі столовими приборами. Організатори нагадують про гардероб – хто забув залишити верхній одяг, встає і крокує до роздягальні. Коли більш-менш усі нарешті зібрались за столом, ведучі свята – Марта Більська та Олег Середа – оголошують початок смачної гала-вечері. 

Довгі білосніжні скатертини, серветки кольору бронзи, білі чохли на кріслах із зав’язаними ззаду бантами. На столах –  як і годиться – столові прибори. Вода і вино. Двоє чоловіків поправляють довгий червоний килим - так звану червону доріжку, по якій уже за мить крокуватимуть гості. Офіціантів, які то тут, то там - муштрують по декілька разів. Потрібно гарно вийти, чемно спілкуватись з гостями та вправно підносити страви. Ніби й все звично для їхньої роботи, але гостей буде більше, ніж зазвичай. Вони святкові – у білих сорочках та чорних фартухах. На подвір’ї палацу Потоцьких – стіл. Великий і квадратний – на ньому багато келихів для шампанського. За декілька хвилин до 8-ої – офіційного початку святкової гала-вечері – офіціанти відкорковують шампанське і розливають його. Саме тут за келихом напою зможуть поспілкуватись та познайомитись між собою гості.

…Ще далеко перед 8-ою вечора, перед входом у Львівський палац мистецтв починають збиратися люди. Вони дуже відрізняються від звичних перехожих. Сорочки, галстуки, на дамах – вечірні сукні, екстравагантні зачіски. Дрес-код заходу – black tie. Дотрималися, правда, не всі, але нікого через це не вигнали. Усі чекають, коли нарешті можна буде переступити вхід у дворик і пройтися по червоній доріжці. Хоч раз в житті, хоч по цій. Дехто ж, навпаки, шепочеться, що не любить пафосу і намагатиметься обійти червоний килим пошани. Людей збирається все більше і більше.

…Яскраве світло, лампи скеровані на гостей, які заходять у подвір’я палацу мистецтв. Майже вручення Оскару - тільки масштаб інший. І об’єднує гостей не кіно, а кухня. На червоній доріжці – міні-зупинка: стенд, на фоні якого охочі фотографуються. “А що, тут можна сфотографуватись?”, - питає якийсь чоловік у темно-сірому костюмі і картатій сорочці. Його дама ніяковіє, мовляв: “Що не бачиш, що всі фотографуються, отже, можна”. Пара позує декілька хвилин, видається, ніби вони готувались завчасно: порухи рук та усмішки продумані наперед. Чимось нагадує обкладинки журналів з фото зірок шоу-бізнесу. В той же час гості попивають шампанське, спілкуються, можливо, обговорюють вигляд тих, з ким уже за декілька хвилин сидітимуть за столом. На подвір’ї з’являються нові люди. Це триває близько півгодини. Зрештою організатори запрошують гостей до столу.

Кожен метушливо шукає своє місце. У запрошенні має номер столу і свого місця. Звіряє їх з номером, який написаний на листку і стоїть поряд зі столовими приборами. Організатори нагадують про гардероб – хто забув залишити верхній одяг, встає і крокує до роздягальні. Коли більш-менш усі нарешті зібрались за столом, ведучі свята – Марта Більська та Олег Середа – оголошують початок гала-вечері вартістю 300 грн. з особи.

 

Наталія Іскра. Фото автора

Коментарі (0)

    Коментувати

    Ім'я*
    Коментар*
    Код*
      

    Думки експертів

    Особистості

    Леся та Андрій Іонови

    Проекти: «Вероніка», «Амадеус», «Чорний кіт»

    Новини партнерів

    МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов