"Чеські четверги": Львів, 16 лютого - 29 червня

16 Лютого 2017, 15:36

Чеський центр у Києві  спільно з Книгарнею «Є», Мистецьким об’єднанням «Дзиґа»  представлять українській публіці шістнадцять фільмів із золотого фонду чеської кінематографії.

Цим проектом, який у Львові стартує 16 лютого 2017 року, організатори засвідчують свою пошану легендарному чеському режисерові, двічі лауреатові премії «Оскар», Мілошеві Форману. Саме у лютому цього року він святкуватиме вісімдесят п’ять років. Окрім двох стрічок великого Майстра буде запропонований для перегляду  широкий спектр з того найкращого, що створив чеський кінематограф за останніх п’ятдесят років.

Показивідбуватимуть в арт-кав'ярні «Квартира 35» (вул. Вірменська, 35, «Дзиґа», 2-ий поверх). Початок показів о 18:00. Вхід вільний.

Чеські четверги у Львові
(Hommage Miloš Forman)
Із 16 лютого до 29 червня у Львові у рамках «Чеських четвергів» відбуватимуться покази кращих фільмів чеського кінематографу.  
 
Місце: арт-кав'ярня «Квартира 35» 
(вул. Вірменська, 35, «Дзиґа», 2-ий поверх)
Початок показів о 18:00.
 
Вхід вільний.
 
Чеський центр у Києві  спільно з Книгарнею «Є», Мистецьким об’єднанням «Дзиґа» та партнерськими містами Запоріжжя, Краматорськ і Маріуполь представлять українській публіці шістнадцять фільмів із золотого фонду чеської кінематографії. Цим проектом, який у Львові стартує 16 лютого 2017 року, організатори засвідчують свою пошану легендарному чеському режисерові, двічі лауреатові премії «Оскар», Мілошеві Форману. Саме у лютому цього року він святкуватиме вісімдесят п’ять років. Окрім двох стрічок великого Майстра буде запропонований для перегляду  широкий спектр з того найкращого, що створив чеський кінематограф за останніх п’ятдесят років.
  
Шістнадцять художніх фільмів, показ яких відбуватиметься по цілій Україні, репрезентуватиме огляд останнього півстоліття чеської (точніше до року 1993 – чехословацької) кінематографічної продукції. Так само як і література, фільм теж може бути правдивим відтворенням становища певного суспільства у певний період. У віддзеркаленні фільмових реалій, поруч з веселими, цікавими, повчальними і різноманітними історіями на срібному полотні, українці водночас матимуть змогу простежити за п’ятдесятирічним розвитком країни, що знаходиться у самому серці Європи.

Шістнадцять художніх фільмів, показ яких відбуватиметься по цілій Україні, репрезентуватиме огляд останнього півстоліття чеської (точніше до року 1993 – чехословацької) кінематографічної продукції. Так само як і література, фільм теж може бути правдивим відтворенням становища певного суспільства у певний період. У віддзеркаленні фільмових реалій, поруч з веселими, цікавими, повчальними і різноманітними історіями на срібному полотні, українці водночас матимуть змогу простежити за п’ятдесятирічним розвитком країни, що знаходиться у самому серці Європи.

 

Графік показів

І. Оскароносні фільми чеських режисерів

16.02.2017/«Потяги особливого призначення», режисер Їржі Менцел, знято у 1966 році, 92 хв.

2.03.2017/«Крамниця на центральній вулиці», режисер Елмар Кадар, знято у 1965 році, 128 хв.

16.03.2017/«Амадей», режисер Мілош Форман, знято у 1984 році, 160 хв.

 

ІІ. Золоті шістдесяті – чеське кінематографічне чудо

30.03.2017/«Чорний Петр», режисер Мілош Форман, знято у 1963 році, 86 хв.

13.04.2017/«Кожен молодий чоловік», режисер Павел Юрачек, знято у 1965 році, 83 хв.

27.04.2017/«Перлини на дні», режисер Ян Нємец, знято у 1965 році, 105 хв.

4.05.2017/«Романс для кларнета», режисер Отакар Вавра, знято у 1966 році, 82 хв.

 

ІІІ. Дебютанти дев’яностих років, або Воскресіння чеського фільму 

11.05.2017/«Ґудзикарі», режисер Петр Зеленка, знято у 1997 році, 102 хв.

18.05.2017/«Кубельце», режисер Ян Гржебейк, знято у 1999 році, 116 хв.

25.05.2017/ «Самітники», режисер Давід Ондржішек, знято у 2000 році, 103 хв.

1.06.2017/«Темно-синій світ», режисер Ян Сверак, знято у 2001 році, 112 хв.

 

IV. Чеський лев 

8.06.2017/ «Потрібно вбити Секала», режисер Їржі Кржіжан, знято у 1998 році, 109 хв.

15.06.2017/«Таємниці», режисер Аліце Нелліс, знято в 2007 році, 95 хв.

22.06.2017/«Протектор», режисер Марек Найбрт, знято 2008 року, 98 хв.

29.06.2017/«Кобри й вужі», режисер Ян Прушиновський, знято в 2015 році, 111 хв.

Оскароносні фільми чеських режисерів

Нині чотири чеські режисери мають у себе статуетки Оскара, відомої нагороди американської Академії кіномистецтв і наук. «Магазин на площі» і «Потяги особливого призначення» - це продукт чеського (тоді ще чехословацького) кінодива шістдесятих років, «Амадей» зняв відомий чеський режисер Мілош Форман в американській еміграції в середині вісімдесятих років, а останній оскароносний фільм із чеським присмаком виник на десять років пізніше, у другій половині дев’яностих.

«Магазин на площі», режисер Елмар Кадар, знято у 1965 році, 128 хв.

У середині 60-х років для країни свого походження  це був переломний фільм із кількох причин – він відкрив тему жорстокого переслідування євреїв за нацизму, вперше вказав на активну участь Радянського Союзу в Голокості і зрештою позначив завершення епохи схематичних воєнних фресок із колективним героєм. Замість роздутого пафосу він запропонував глядачам глибоке співчуття із безсилою та старою єврейською вдовою, а головне, доленосну історію т.зв. аризатора її бідного магазинчика. Завдяки персонажеві Тона Бртека, звичайної людини, в якому перетинаються сердечна доброта та страх і прагнення мати власність, фільм стає етично важливою і понадчасовою оповіддю про свідомість, страх і трагічні наслідки моральних компромісів. Фільм отримав Оскара за найкращий іноземний фільм у 1965 році. 

 

«Потяги особливого призначення», режисер Їржі Мензел, знято у 1966 році, 92 хв.

Фільм «Потяги особливого призначення» зняв Їржі Мензел за мотивами однойменної новели Богімула Грабала. Дія відбувається під час Другої світової війни, у період, коли людські риси проявляються так само, як у часи миру, але на контрасті з військовими подіями їх помітно значно краще. Він розповідає історію молоденького учня Мілоша Грми, який на маленький залізничній станції через свої любовні проблеми досягає порогу зрілості. Фільм отримав Оскара за найкращий іноземний фільм у 1968 році. 

 

«Амадей», режисер Мілош Форман, знято у 1984 році, 160 хв.

Йде 1781 рік, Антоніо Сальєрі (Абрагам) працює придворним композитором імператора Йозефа ІІ (Джефрі Джонс). Коли до двору приїздить Моцарт (Том Гульч, номінований на Оскара), Сальєрі з жахом усвідомлює, що божественний музичний талант, який він хотів би мати, отримав чомусь цей брутальний і розпусний жартівник. Сальєрі мучить палка заздрість, він організує інтригу з метою знищити Моцарта, для цього він готовий використати всі можливі засоби. Наприклад, вбивство. Чи вдалося Сальєрі заглушити одного з найбільших геніїв світової музики? Таємниця – і музика – залишилися. «Амадей» - чудовий історичний епос, прекрасна данина музиці Вольфганга Амадея Моцарта. Фільм голлівудського походження (хоча зйомки проходили у Чехії та на Мораві) отримав у 1985 році вісім Оскарів.

 

Золоті шістдесяті – чеське кінодиво

На початку шістдесятих років почалося полегшення політичних утисків, яке зробило можливим прихід одного з кращих періодів чеського кінематографа – нової хвилі (названої за французьким взірцем). Наступні чотири фільми добре презентують цей напрям.

 

«Чорний Петр», режисер Мілош Форман, знято у 1963 році, 86 хв.

Хоча шістнадцятирічний учень Петр із радістю б лежав на пляжі і дивився на дівчат, йому доводиться у магазинчику стежити, аби ніхто нічого не вкрав. Слідкуючи за підозрілим покупцем, до якого він сором’язливо побоявся звернутися, він отримав проблеми на роботі. Вдома його постійно повчає педантичний тато, а його подружка кидає оком на місцевого фраєра. За допомогою непрофесійних акторів і поетичної камери Яна Нємечека Мілош Форман упіймав автентику звичайних літніх днів в атмосфері чеської провінції початку 60-х років, а також відчуття молоді, що пробуджувалася до повстання у Східному блоці за кілька років до початку Празької весни.

 

«Кожний молодий чоловік», режисер Павел Юрачек, знято у 1965 році, 83 хв.

Дві історії про обов’язкову військову службу, в яких стикаються почуття абсурдності щоденності, сни і бажання ледь дозрілих молодих чоловіків із реальністю соціалістичної армії. Фільм, який вдома зустріли як антивоєнний, в той же час західні ліві критикували його за прославляння війська.

 

«Перлини на дні», режисер Ян Нємец, знято у 1965 році, 105 хв.

Своєрідні оповідання Богуміла Грабала у 60-х роках звернули на себе увагу молодих кінематографістів, які знайшли в них неочікувану поезію щоденного життя. Жанрові особливості і звучання історій різняться, (не)професійне акторське виконання майстерно відтворює грабаловських варʼятських персонажів. Ми побуваємо серед шанувальників автомобільних змагань, відвідаємо двох старих людей у лікарні, опинимося у лібенській господі, не обійдеться й без сантехніка, закоханого у циганську дівчину.  Це чорно-білі історії, лише історія страховщика у домі наївного художника знята в кольорі.   

 

«Романс для кларнета», режисер Отакар Вавра, знято у 1966 році, 82 хв. 

Гіркий, поетично-романтичний фільм, Вавра в ньому наблизився до поетичного стилю, який втім наперед даний вже ностальгійним спрямуванням однойменної поетичної книги Франтішека Грубіна. Старіючий чоловік, який заслухався звуками кларнета, розповідає історію, яка сталася з ним, коли він був молодим недосвідченим студентом. Відтворення сільського походу, любов до дівчини з каруселі, нашарування старовинних ігор, першої зустрічі з чуттєвістю і зі смертю – все це продумано представляє фільм. Винятковими є режисерські рішення, включно з вибором акторів. 

Дебютанти дев’яностих років, чи Воскресіння чеського кінематографа

Падіння комуністичного режиму в листопаді 1989 року змінило обличчя чехословацького кінематографу, який до цього часу контролювала держава з погляду економічного та ідейного. У 90-ті роки на крилах п’янкого відчуття творчої свободи дебютувала низка молодих авторів. Вони почали знімати розумні, формально цікаві фільми, які знову активізували ослаблу увагу до чеського кіно. 

 

«Ґудзикові майстри», режисер Петр Зеленка, знято у 1997 році, 102 хв. 

Це фільм, який складається з шести оповідань, як правило, з чорним гумором, іронічних, часто з гіркою формою, і оповідає про одне стародавнє прокляття, людську зраду, дивні збочення, неочікуване диво і неправдивих пробачень. Кожне має власну будову з кульмінацією, специфічною атмосферою і способом опрацювання, та все ж від одного до другого передаються мотиви, що пов’язані між собою, і всі вони висвітлюють одні й ті ж речі по-різному.

 

«Гніздечка», режисер Ян Гржебейк, знято у 1999 році, 116 хв. 

Історія одного історичного покоління – пристарілих батьків, майже дорослої молоді і малих дітей. Дія відбувається наприкінці шістдесятих років – від осені 67-го до літа 68-го з коротким епілогом, який відбувається у сімдесятих. Празький район приватних будинків Ганспаулка, легка поетика і смішні гіперболи характерні для мозаїчної оповіді паралельних життєвих доль трьох поколінь чоловіків і жінок у специфічний період чеської історії 1968 року. 

 

«Самітники», режисер Давід Ондржішек, знято у 2000 році, 103 хв. 

Сім молодих людей проживають протягом кількох днів події, які радикально впливають на їх майбутнє життя. Радіоведучий невеликої празької радіостанції Петр розходиться зі своєю багаторічною подругою Ганкою. Її хоче привабити невротичний лікар Ондржей, який вже роками переслідує дівчину своєю набридливою увагою. Дружина Ондржея Ленка не може собі уявити, що батько її дітей може зрадити їх охайному провінційному життю. До долі обох пар входять також крихка македонська барменка Весна, яка шукає в Чехії загубленого батька, цинічний маніпулятор Роберт і відданий шанувальник маріхуани Якуб. Контрастом до долі самотніх молодих людей, які більше чи менше успішно намагаються пізнати себе, є осілі батьки Ганки і група японських туристів, які хочуть побачити «типову» чеську сім’ю. Історії самітників посеред натовпу, яким здається, що їх безсило тягне за собою зла доля серед економічно благополучного життя, автор розповідає в трагікомічному ключі.   

 

«Темно-синій світ», режисер Ян Сверак, знято у 2001 році, 112 хв. 

Військова драма і любовна історія про дружбу, геройство, про жертви і любові чеських льотчиків у Другій світовій війні. Фільм – камерна людська драма, що відбувається на фоні гострих історичних подій. В історії про мужність, геройство і невдячність історії, та водночас в історії про велику любов, дружбу і чоловічу честь Ондржей Ветхий постає в головній ролі Франтішека Слами, пілота, який після окупації Чехословаччини у 1939 році пішов на службу до Британського королівського флоту воювати проти німців. До щоденної боротьби за життя, в якій дружба має цінність золота, втручається доленосна зустріч з англійкою Зузан.  Історія нагадує про відважність тих, кого зрадила історія, але чиї вчинки не повинні забути наступні покоління.  

Чеський лев

Чеський лев – чеська кінопремія, яку присуджують із 1993 року. Винагороду у вигляді кришталевої фігурки лева вручає Чеська академія кіно і телебачення в декількох номінаціях. Наступні фільми отримали фігурку в номінації найкраща режисура.

 

«Потрібно вбити Секала», режисер Їржі Кржіжан, знято у 1998 році, 109 хв.

Драма, що відбулася влітку 1943 року, тобто в час, коли окупована Чехословаччина була позначена на картах як Протекторат Чехії та Моравії. Дія відбувається в моравському селі Лакотіце, де немає жодного німця, куди воєнні події ніби й не досягли.  Селянин-багатій Юра Баран, переслідуваний гестапо, втік із рідних гір бідної Валащини і сховався посеред плодючої рівнини Гани у Лакотіце. Він чужинець, тож місцеві йому не довіряють. Лакотіце – село на кілька дворів, навколо серед золотих ланів спілого колосся розмістилося дванадцять багатих маєтків, власники яких живуть у страху через Секала. Це позашлюбний син з одного з маєтків. В його минулому – важке дитинство байстрюка, яким усі гордують, йому нічого не належить, порядна дівчина навіть не зверне на нього увагу. Секал розчарований і злий, ненавидить все і всіх. Разом із Протекторатом прийшов його час. Він вже звинуватив двох власників маєтків у злочинах проти Імперії. За це він отримав їх статки, а вони пішли в концтабори та на смерть. Байстрюк став найбільшим багатієм, який показує, що двох маєтків йому замало…

 

«Таємниці», режисер Аліце Нелліс, знято в 2007 році, 95 хв.

Юлія – жінка, яка здавалося б, має все. Симпатичного, багатого чоловіка, успішну підростаючу дочку, нескладну роботу перекладачки, яка перекладає не заради грошей, а заради радості чи просто відчуття, що вона працює, а зараз нарешті й новий, омріяний дім… Та крім цього, вона має в собі таємницю, яка в її ідилічному житті помалу перетворюється на бомбу уповільненої дії. Іноді, щоправда, добре налаштована бомба може своїм вибухом і «очищенням території» принести найбільшу користь і навпаки, ідилічне життя може бути тим найбільшим нещастям, яке спіткає людину, аж так, що вона цього навіть не помітить. Коли вранці Юлія випадково чує інформацію про смерть своєї улюбленої співачки  Ніни Сімон, і згадує про час, коли вона була молодою і все було набагато простіше, то абсолютно нераціонально вирішує купити собі піаніно. І ця беззмістовна місія, яка відводить її від безпечності щоденної рутини (здається також, що і від важливих рішень, від яких Юлія втікає), стає якоюсь сучасною Одіссеєю, в якій життя Юлії та всієї її родини повністю змінюється. 

«Протектор», режисер Марек Найбрт, знято 2008 року, 98 хв.

Радіожурналіст Еміл Врбата й акторка Гана – подружжя. Триває 1938 рік, приваблива Гана святкує перші успіхи в кіно, навколо неї кружляють прихильники. Еміл ревнує. Німецька окупація і початок війни перевертають їхні життя. Гана стикається зі своїм єврейським походженням, з висоти надій успішної кар’єри вона падає на суспільне дно.  Еміл використовує шанси зберегти і водночас оволодіти Ганиним життям. Він відмовляється розлучитися, в інтересах охорони Гани залишається в «расово змішаному шлюбі» і стає голосом німецької пропаганди. Угода з дияволом потребує однак розплати. Повага Еміла до самого себе падає, любов до Гани перетворюється на «протекторство», шлюб обертається на байдужість. Доля підготувала Емілеві пастку. Тікаючи від коханки, він поспіхом хапає чийсь велосипед і починає крутити педалі. Але в радіо вже звучить тривожна звістка: «У Празі стався напад на чинного імператорського протектора Гейдріха, один із убивць поїхав з місця вбивства на велосипеді…» Випадковий контакт із здавалося б банальним предметом починає шалену їзду Еміля заради життя, заради пробачення в очах коханої дружини. 

«Кобри і вужі», режисер Ян Прушиновський, знято в 2015 році, 111 хв.

Вуж (Матєй Гадек) загубився у власному житті. Йому вже майже сорок і в нього немає ані дівчини, ні роботи, він відчуває, що має останній шанс щось із собою зробити. Йому дається шанс, який він не хоче змарнувати. Його брат Кобра (Криштоф Гадек) – псих, безвідповідальна дитина і наркоман, що живе з постійно п’яною матір’ю (Яна Шульцова). Він будує повітряні замки і обкрадає дачі. У той момент, коли здається, що Вуж нарешті може бути щасливим, з’являється Кобра. Вуж збирається прочитати йому серйозну лекцію, та ситуація виходить з-під контролю. 

Коментарі (0)

    Коментувати

    Ім'я*
    Коментар*
    Код*
      

    Думки експертів

    Особистості

    Леся та Андрій Іонови

    Проекти: «Вероніка», «Амадеус», «Чорний кіт»

    Анонси

    Новини партнерів

    МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов